Один з найпоширеніших способів — це використання мінеральної вати як утеплювач стін. Таке поширення даного матеріалу викликано високою вартістю енергоносіїв і логічним бажанням споживачів максимально заощадити на їх придбання. Тому багато хто шукає різні способи, які допоможуть скоротити тепловтрати і, тим самим, суттєво заощадити на опаленні. Крім того, добре утеплене приміщення здатне зберігати не тільки тепло в зимовий час, але і прохолода влітку збережеться на більш тривалий час. Така перевага утеплених приміщень послужило поштовхом для жителів нашої країни брати приклад з іноземців, і утеплювати свої будинки.
Особливості використання мінеральної вати
Одним з варіантів зробити своє житло теплим — це використовувати мінеральну вату, як утеплювач стін. Це прекрасна альтернатива утеплювачам з пінопласту. Додатково з теплоізоляцією, мінвата дозволяє позбавитися від надокучливого шуму, який виходить від сусідів або з вулиці. Ця особливість робить мінеральну вату більш привабливим ізоляційним матеріалом, ніж пінопласт. Разом з тим, багато людей остерігаються використовувати вату через можливої шкоди легеням. Але тут слід внести ясність: шкідлива не сама мінеральна вата, а пил, яку вона утворює. З цієї причини, слід правильно виконувати оздоблювальні роботи, тоді можливих проблем можна і не боятися. Одним з правил роботи з мінеральною ватою є обов’язкове використання респіраторів.
Основним недоліком мінеральної вати називають зайве вбирання вологи. Тому виконуючи утеплювальні роботи всередині приміщення, стіни необхідно покрити паровим бар’єром. Якщо цього не зробити — конденсат, який утворюється через різницю температур, буде накопичуватися у ваті і досягти бажаного ефекту від її використання не вийде. Це пояснюється тим, що промокла мінеральна вата втрачає свої тепло-і шумоізоляційні характеристики. Також, до недоліків можна віднести той факт, що мінеральна вата з часом дає усадку. Результатом цього процесу є сповзання ізолятора вниз, що призводить до утворення пустот і поганий захисту від холоду і шумів. Уникнути цього можна, якщо під час монтажу правильно закріпити вату.
Яке утеплення краще?
На сьогоднішній день поширені два види утеплювачів: внутрішнє і зовнішнє. Технічно простим є внутрішнє утеплення приміщень, але його недолік полягає в тому, що загальна площа простору скорочується, зовнішні стіни не можуть достатньо прогрітися, що значно прискорює руйнівні процеси в них. Зовнішнє утеплення стін краще здійснювати плитами пухкої мінеральної вати. Таку перевагу пояснюється низьким вмістом фенольних сполук або взагалі їх відсутністю. На фасаді будівлі зводять обрешітку з бруска, у вільні комірки якої і поміщають плити мінвати. Далі, конструкцію покривають пароотталківающім матеріалом, який не дозволить «начинці» намокнути.
Також мінеральну вату використовують, як наповнювач профілів під сайдинг. При цьому всі переваги зберігаються, а недоліки усуваються.
Утеплення стін мінеральною ватою поетапно
Перш ніж приступити до укладання мінеральної вати, необхідно змонтувати металевий цокольний карниз, який кріплять в нижній частині стіни за допомогою саморізів і дюбелів. Це дозволяє правильно укласти ізолюючий матеріал і запобігти проникненню мишей в будинок. Далі, в залежності від форми зберігання вати (в рулонах або плитах), її розмотують або розставляють. При цьому слід пам’ятати, що одного шару матеріалу дуже мало, щоб забезпечити гарну теплоізоляцію, тому необхідно укладати мінеральну вату в 3-4 шари. Потім, слід закріпити матеріал на стіні, використовуючи клей або саморізи для плит і рулонів відповідно. Це дозволить уникнути усадки вати в майбутньому.
Наступний етап полягає у створенні пароізоляції. Таким чином, виключається можливість проникнення шкідливого пилу мінеральної вати і намокання ізоляційного матеріалу. Краще всього для цих цілей використовувати паровий бар’єр — матеріал, який не перешкоджає виходу повітря назовні, але не пускає його всередину. Завдяки цьому, будь-яка волога, яка випадково потрапить в утеплювач, через деякий час вивітриться у вигляді пари.
Коли паробар’єр встановлений, можна всю конструкцію зашити гіпсокартоном, який додатково шпатлюют і декорують. З усього, що написано вище, напрошується висновок, що працювати з мінеральною ватою досить просто, якщо дотримуватися нескладних правил безпеки і враховувати особливості цього матеріалу. У нагороду за свої труди можна отримати тепле житлове приміщення. Але недбале ставлення до технології створення теплого будинку, загрожує зробити всю виконану роботу марною, оскільки погана пароізоляція або недостатня кількість шарів вати, яка неправильно закріплена, сприяють появі грибка і протягів, швидкого зносу самої стіни. Все це потягне за собою додаткові витрати не тільки на утеплення, але і на ремонт будівлі. Це означає, що, як у зовнішньому, так і у внутрішньому утепленні стін важлива кожна дрібниця, яка може стати фатальною помилкою.
