Мінеральна вата – це волокнистий матеріал, який одержують із силікатних розплавів гірських порід. Мінеральна вата, або як її ще по іншому називають – базальтова вата, знаходить широке застосування при створенні систем зовнішнього утеплення штукатурного типу, використовується як ізоляційний матеріал для будівельних конструкцій, що захищають, служить теплоізоляційним шаром в навісних вентильованих фасадах і багатошарових покриттях плоских покрівель. Так само мінеральна вата використовується для теплової ізоляції промислового устаткування, трубопроводів і теплових мереж підприємств. Мінеральна вата (залежно від виду початкової сировини), може мати різну структуру волоконної, задану технологічно: горизонтально-шарувату, вертикально-шарувату, гофровану або просторову, що розширює можливості її застосування в тих або інших конструкціях. Вона характеризується значною стійкістю до високих температур і дії хімічних речовин. Мінеральна вата володіє також відмінними тепло і звукоізоляційними властивостями.
Особливості мінеральної вати – це висока теплоізоляція, звукоізоляція, вологостійкість і негорючість. Завдяки хаотичному розташуванню мінеральних волокон, мінвата має низьку таплопровідність, відповідно забузпечує високу теплоїзоляцію. Також таке розташування волокон не пропускає і нестворює звукові хвилі. Це дозволяє використовувати мінеральну вату, як звукоізолятор. Ізоляція завдяки своєму хімічному складу негорючих речовин, які перешкоджають поширенню полум’я відноситься в розряд протипожежної ізоляції. Мінеральну вату застосовують для утеплення мансардних приміщень, стін, підлоги, фасаду (пресована мінеральна вата), даху, трубопроводів та інше. Для кожної роботи застосовують свій вид мінеральної вати.
Вата, виготовлена з розплаву мінералів базальтових гірських порід, називається «мінеральною ватою на основі базальтового волокна». Часто використовують побутове визначення «кам’яна вата». Якщо в якості розплаву використовуються силікатні породи і скляний бій, виходить «мінеральна вата на основі скляного штапельного волокна», яку також називають «скловолоконною теплоізоляцією». Зараз мінеральну вату також розрізняють по другому її компоненту – зв’язуючiй речовинi. Більшість виробників мінераловатної продукції використовують зв’язуюче на основі фенол-формальдегідних смол (скловолоконнiй продукції вони надають характерний яскраво-жовтий колір). Цей склад гарантує відмінні теплоізоляційні властивості і довговічність кінцевому виробу, проте фенол-формальдегід – є небезпечним канцерогеном. Не дивлячись на те, що його зміст в теплоізоляційних виробах не може завдати істотної шкоди здоров’ю, виробники багато років шукали заміну небезпечного продукту нафтохімії.
Один, аде досить важливий недолік мінеральної вати є в тому, що потенційна небезпека цих виробів виходить з наявності в них канцерогенних чинників – пилу і фенолформальдегідних смол. Це послужило підставою для багатьох досліджень дії мінеральної вати на людину і тварин. В кінці 1997 року Європейським союзом була опублікована директива, що класифікує різні сорти мінеральної вати по ступеню небезпеки. Згідно цій директиві, мінеральна вата розглядалася як дратівлива речовина